Хто «замовив» генерала Алімпієва?

Однїєю з найбільш резонансних подій у Харкові стало звинувачення, кинуте на сторінці Фейсбук в обличчя генерал-майора Андрія Алімпієва одіозним «професіоналом-юристом» — генпрокурором Юрієм Луценком.

Фотографії, де співробітники військової прокуратури одягають наручники начальнику Харківського гарнізону та керівнику одного з найкращих військових ВНЗ з підготовки бойових льотчиків, облетіли всі українські засоби масової інформації.

«Бойовий генерал виявився ворогом України» і «Начальник ХНУПСу  вкрав у держави 2,4 мільйона гривень» — облетіли сторінки всіх таблоїдів.

На підставі одного допису в соціальній мережі людину звинуватили, засудили і поставили тавро «ворог народу»

Чи все так просто в справі Алімпієва? Чому генерала заарештували так раптово, вночі, у стилі НКВС? Чому військова прокуратура, замість фактичних доказів, а саме документів про розтрату, надала суду «набір фантазій на тему»? Чому суд, не маючи жодних доказів провини генерал-майора Андрія Алімпієва і законних підстав, відправляє його на шістдесят діб за грати?

Кому завадив бойовий генерал і кому вигідно дискредитувати його в очах громадськості та надовго закрити, дізнавалися кореспонденти нашого інформаційного агентства.

Журналістське розслідування привело нас в «святая святих» влади – до Адміністрації Президента. З надійних джерел, ми отримали інформацію, що таємний наказ на знищення генерала вийшов саме з цих стін, а перли Луценко, Матіоса та інших «маріонеток» — лише наслідок виконання цього наказу.

Що стосується поспішних дій військової прокуратури, то вони були пов’язані із закінченням її повноважень і передачею справ подібного масштабу в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, на яку у «зацікавлених» осіб поки немає впливу. Саме цією обставиною і пояснюється поспішний арешт генерала Алімпієва за вигаданими звинуваченнями і несамовите бажання запроторити його до СІЗО.

У цьому контексті не дивує і поведінка судді Дзержинського районного суду м. Харкова, яка з такою наполегливістю відкидала всі докази сторони захисту генерала, приймала не підтверджені документально фантазії боку звинувачення і керуючись не законом, а указкою «зверху» застосувала до Андрія Алімпієва найсуворішу міру запобіжного заходу — утримання під вартою.

Не маючи фактично ніяких доказів провини генерала Алімпієва в інкримінованих йому злочинах, військова прокуратура, виконуючи «політичне замовлення» добилася бажаного — генерал-майора закрили в СІЗО. Адже, маючи прекрасний оперативний апарат дізнання, в слідчому ізоляторі навіть святенника можна переконати назватися рецидивістом.

Але генерал-майор Алімпієв, поламав всю гру «баригам в погонах».

З властивим йому стоїцизмом він не тільки не визнав свою провину, але і відмовився виходити на свободу під заставу, мотивуючи це вірою у власну невинність і в здатність української судової системи це довести!

 

Також, політичні аферисти не очікували, що у генерала виявиться стільки прихильників по всій Україні. Тисячі людей висловлюють свій протест проти незаконності звинувачень і утримання генерала за гратами, збираються в групи підтримки в соціальних мережах, проводять всеукраїнські акції і автопробіги в різних містах країни в його підтримку, приходять на засідання суду, щоб особисто висловити свою повагу до генерала і презирство до продажності прогнившої судову системи.

 

 

 

 

 

 

Чи зможе судова система України витримати іспит на незалежність і неупередженість ми дізнаємось 14 грудня 2017 року, коли Апеляційний суд Харківської області прийме рішення звільнити генерала Алімпієва і полковника Нікіфорова з-під варти.

Що стосується причин зацікавленості мешканців Банкової 11 в знищенні репутації генерала авіації Андрія Алімпієва, то це ми дізнаємося з циклу наступних репортажів наших кореспондентів.

В. Шутт

Запись опубликована в рубрике Новини. Добавьте в закладки постоянную ссылку.