Доля приватних детективів: а Президент проти…

_1_

13.04.2017 року був прийнятий Верховною Радою України Закон «Про приватну (розшукову) детективну діяльність».

У процесі роботи над Законопроектом «Про приватну (розшукову) детективну діяльність» каменем спотикання стали два основні моменти – це питання освіти приватного детектива та визначення регулятора галузі. Стосовно освіти, народні депутати наполягали на обов’язковості профільної юридичної освіти, що нажаль, певною мірою заганяє у тінь тих приватних детективів, що вже довгий час працюють відкрито на ринку недержавної безпеки та платять чималенькі податки у бюджет держави. Адже в основному це колишні працівники Головного управління розвідки України, оперативних підрозділів СБУ та МВС і просто талановиті самоучки, які мають по декілька профільних вищих освіт, але не мають освіти юридичної! І після введення Закону у дію, вони будуть змушені перейти на нелегальне становище.

Це питання неодноразово піднімалося представниками Всеукраїнської Асоціації приватних детективів (ВАПД), було підтримано одним із авторів Закону народним депутатом Андрієм Тетеруком і піднято ним у сесійній залі Верховної Ради України під час другого читання. Нажаль, побажання детективів-практиків не було враховано.

Великим досягненням робочої групи, що працювала у Комітеті над вдосконаленням Законопроекту «Про приватну детективну діяльність» стало компромісне рішення щодо визначення регулятора галузі, а саме Міністерства Юстиції України.

Представники Всеукраїнської Асоціації приватних детективів вважають і продовжують наполягати, що призначення регулятором дозвільної служби МВС дозволить його керівництву взяти під свій контроль (безпосередній вплив) армію висококласних спеціалістів по добуванню оперативної інформації і дасть функціонерам від МВС корупційні важелі для управління ними. У  всьому світі розповсюджена практика громадського контролю таких спеціалістів.

Треба сказати, що у складі робочої групи працював головний  «лоббіст» інтересів МВС у Верховній Раді народний депутат Антон Геращенко. Саме він активно підтримав  пропозицію ВАПД про визначення права Міністерства Юстиції на видачу свідоцтв на заняття приватною детективною діяльністю. До того ж, саме він запропонував внести до Законопроекту положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію (КДК), до якої входили б по два представники від Міністерства юстиції, як головного регулятора галузі, МВС як представника законності та правопорядку у країні та представників громадських професійних організацій приватних детективів, яких на сьогоднішній день є дві – Всеукраїнська Асоціація приватних детективів та Український детективний союз.

На жаль, ця досить зріла ідея з позиції громадського суспільства і розподілу контролюючих повноважень не знайшла підтримки у більшості представників депутатського корпусу і не увійшла до проекту Закону, винесеного на друге читання у Верховну Раду.

Але чому тоді після підписання Закону Головою ВР, проти нього несподівано виступив Президент України?

Аналізуючи правки, запропоновані Президентом щодо цього Закону,  варто вказати на те, що вони обмежують права українців:

  1. Адже ні Конституцією України, ні жодним з чинних законодавчих актів не заборонено громадянину України займатись у громадських місцях (місцях загального користування) тим, що він вважає за потрібне, якщо це не порушує закони країни та загальноприйняті морально-етичні норми.
  2. На сьогодні проблема чесного судочинства є однією з найнагальніших. В нашій країні задекларовано принцип змагальності сторін у судовому процесі. Але в реальному житті сторона обвинувачення має у своєму розпорядженні фундаментальний апарат дізнання, а сторона захисту – лише можливість отримати за адвокатським запитом інформацію у противної сторони. Отримання приватними детективами права на участь у процесі в плані збирання доказової бази надало б можливість чесній людині відстояти свої права у суді навіть проти потужної державної репресивної машини.

Фактично поправки, можливо запропоновані Президенту керівниками певних силових відомств і внесені ним — є одним із кроків до створення тоталітарної держави та отримання беззаперечної влади супроти принципів відкритого громадського суспільства.

 

Шо стосується самого Закону, то представники ВАПД наголошують, що його слід прийняти навіть у такому вигляді, як він є. Правда згодом, необхідно внести певні правки, щоб не дати основній масі професійних приватних детективів піти «у тінь».

Прийняття цього Закону дасть можливість прибрати з ринку недержавної безпеки шахраїв, які під маркою приватних детективів наживаються на проблемах людей та забезпечити роботою висококваліфікованих спеціалістів. Адже після так званої поліцейської «реформи» без роботи залишились сотні професіоналів розшуку,  яких під маркою революційної необхідності просто викинули на вулицю. І ці люди або приєднаються до спільноти приватних детективів на законних засадах, або поповнять ряди організованої злочинності, де професіоналів з такими знаннями приймуть з відкритими обіймами.

Ольга Аксьонова

Запись опубликована в рубрике Новини України. Добавьте в закладки постоянную ссылку.