Гуманізація правоохоронної системи — впровадження європейського досвіду в Україні.

автор: Дмитро Барбашов

Устремління українського суспільства до Європейського союзу, і пов’язані з цим процеси останнім часом набирають обертів. Україна, нарешті визначившись зі стратегічним вектором свого розвитку, і взявши твердий курс на передбачуване членство в ЄС, зіткнулася з гострою необхідністю багатьох структурних реформ.

Однією з цих реформ, багато в чому доленосною для країни, стала реформа Міністерства Внутрішніх Справ. Ні для кого не секрет, що питання з правоохоронною системою в країні назріла досить давно, але вирішувати його радикально влада протягом двадцяти з гаком років не змогла.

Хоча правозахисники, як вітчизняні, так і зарубіжні в один голос говорили — ситуація в сфері дотримання законності та відповідності процесуальних норм європейським стандартам плачевна, а в деяких аспектах і зовсім катастрофічна.

Незважаючи на прийняття у 2011 році нового кримінально-процесуального кодексу, де були виписані загальні положення роботи правоохоронних органів, мірилом роботи міліції, як і раніше, залишався відсоток розкриття злочинів, а не робота на випередження, щоб цих злочинів можна було уникнути ..

І для того, щоб збільшити відсоток розкриття злочинів, і бути на хорошому рахунку у начальства, багато працівників правоохоронних органів застосовували методи, прямо протилежні законодавству і професійних обов’язків співробітника МВС. У числі цих діянь, за фактами яких були відкриті численні кримінальні виробництва — вимагання, розбої, тортури, викрадення людей з метою викупу і інше.

Рівень довіри до правоохоронних органів у населення катастрофічно падав, а рівень правопорушень і злочинів навпаки стрімко зростав. Ситуація складалася така, що органи внутрішніх справ перетворювалися в закриту касту зі своїми поняттями і законами. Були потрібні якісь контрзаходи.

І рішення було знайдено. Нарешті, вперше, за роки незалежності, влада і громадянське суспільство збіглися думками про необхідність структурних реформ правоохоронних органів. Замість скасованої в наприкінці 2015 року міліції, тепер в країні діє Національна Поліція, методи і мета роботи у якій принципово відрізняється від попередників. Поліцейські налаштовані насамперед, на попередження правопорушення. Тому що злочин легше попередити, ніж потім вирішувати проблеми з наслідками вчиненого діяння.

Основним підрозділом Національної Поліції, яка безпосередньо контактує з громадянами, є Патрульна Поліція. Зараз вона працює в десяти великих містах України, поєднуючи в собі раніше діючі служби ДПС і ППС. Патрульні поліцейські несуть служби в режимі цілодобової вахти, патрулюючи вулиці міст на автомобілях, і таким чином, маючи велику мобільність, ніж попередники. Патрульні поліцейські займаються попередженням правопорушень на автомобільних магістралях і в місцях масового скупчення людей. Зразком для створення такої служби з’явилася американська «traffic police».

Поліцейські в Україні виходять на службу після ретельного відбору і навчання, де досвідченими інструкторами майбутнім правоохоронцям пояснюються основи професії, і їх можливі дії в нестандартних ситуаціях. Також позитивно вирішено питання з екіпіровкою Національної Поліції, забезпеченні її технічними засобами, озброєнням, транспортом і грошовим утриманням.

Ще одним структурним підрозділом Національної поліції стали сили швидкого реагування — створений на принципах роботи широко відомого підрозділу «СВАТ», український спецназ «КОРД» стане надійним захистом громадян України від проявів тероризму, екстремізму та інших серйозних загроз. Переформатіровка спецпідрозділів МВС — важливий крок на шляху побудови мобільних і ефективних сил правопорядку, здатних діяти в екстремальних ситуаціях, і виконувати покладені на них функції.

Європейський Союз позитивно оцінюючи що відбуваються в Україні реформи органів внутрішніх справ, і надаючи всю можливу підтримку, як спеціальними засобами, транспортом, так і відрядженням інструкторів вищої кваліфікації, в той же час має ряд зауважень. Так, на думку європейських партнерів, на місцях все ще немає чіткого розуміння головних, базових принципів роботи Національної Поліції. Тому працівники працюють за старими принципами, більша увага приділяючи гарній статистиці, і недостатньо уваги приділяючи профілактики та попередження правопорушень і злочинів.

Але, думається, у національній поліції України є майбутнє і перспективи. Адже настрій суспільства на глобальні зміни очевидно, і органи внутрішніх справ, як складова частина суспільних інституцій буде змінюватися разом з ним. Нехай процес цей і не швидкий, але невідворотний.

 

Запись опубликована в рубрике Новини. Добавьте в закладки постоянную ссылку.